налог на рекламу, нужен ли отчет если не было обязательств?

Повна відповідь: Статтею 15 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» із змінами та доповненнями встановлено, що до місцевих податків і зборів належить податок з реклами. Пунктом 3 ст. 15 цього Закону визначено, що місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Загальні норми щодо оподаткування податком з реклами встановлено ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» із змінами та доповненнями (далі – Декрет), відповідно до якої визначено об’єкт оподаткування, платників податку, граничні розміри ставок податку з реклами. Так, ст. 11 Декрету визначено, що об’єктом оподаткування податком з реклами є вартість послуг з встановлення та розміщення реклами. Податок з реклами сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами. Платник податку, який фактично не здійснює рекламну діяльність, що визначена у його статутних документах, не повинен нараховувати та сплачувати податок з реклами та, відповідно, такий платник не підлягає реєстрації платником податку з реклами. У разі здійснення послуг з встановлення та розміщення реклами, суб’єкт господарювання повинен сплачувати податок з реклами за ставками, передбаченими законодавством, подавати розрахунок податку з реклами за встановленою формою у строки, визначені відповідними органами місцевого самоврядування. В такому випадку, з метою реєстрації платником податку з реклами суб’єкт господарювання в довільній формі (усно, письмово) повинен повідомити органам державної податкової служби про здійснення рекламної діяльності.